Навчаємось рідної мови

Мовне виховання дитини – вкрай важлива складова процесу формування повноцінної, національно свідомої, культурної особистості. Бути високоефективним воно може лише за умови тісної і продуктивної взаємодії сім’ї та педагогічного колективу дошкільного закладу. Тому надзвичайно вагомими та актуальними є питання педагогічної просвіти батьків, співпраця з ними у мовному розвитку дітей, залучення їх до навчально-виховного процесу. Головні природні вихователі дитини – батьки. Дитячий садок має бути для кожної сім’ї консультативним і просвітницьким центром із психолого-педагогічних питань виховання.

Правила мовленнєвого спілкування

· Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

· Майте на увазі: основними й провідними співрозмовниками для дитини є мати, батько, дідусь чи бабуся.

· Пам’ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою.

· Спонукайте малюка до звуконаслідування, до правильного промовляння слів.

· Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

· Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

· Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, вивчайте з ними пісні, скоромовки, вірші.

· Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші висловлювання вашого малюка.

· Спонукайте дитину до складання віршів, лічилок, будьте їй у цьому помічниками.

· Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

· Ваша відповідь дитині має бути чіткою ,доступною, зрозумілою.

· Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомучок».

· Систематично влаштовуйте ігри «у слова».

· При нагоді вживайте прислів’я, загадуйте загадки.

· Обов’язково пояснюйте кожне незрозуміле дитині слово, у її присутності звертайтеся до словника.

Чому у дитини мовлення формується із затримкою?

Виділяється дві групи чинників, що обумовлюють затримку в темпах формуванні мовлення:

а) недосконалість соціальних умов виховання і педагогічні помилки;

б) недостатність сенсомоторної або неврологічної бази мови дитини.

До першої групи можна віднести неправильні методи виховання в сім´ї: мамі ніколи з малюком займатися, читати книги, розмовляти, грати, гуляти, співати пісні - тобто стимулювати появу мови; або, навпаки, гиперопіка: мами і тата готові все робити за малюка самі - навіть говорити. І в тому, і в іншому випадку у дитини не формується мотивація мовного спілкування. В першому випадку не має до кого звертатися, в другому - немає чого, все і так буде зроблено вчасно.

До другої групи причин затримки мови є: гіпоксія (може розвиватися, якщо у матері були вада серця, ранній токсикоз, анемія, патологія пуповини); родова травма; асфіксія; внутрішньоутробна інфекція або інфекція в перші тижні життя малюка; хірургічні операції до 3-х років; проблеми з кров´ю у новонародженого; порушення темпів зростання і розвитку в перший рік життя; «тривала желтушка» (високий рівень білірубіну негативно впливає на мозок, слух, зір, нервову систему); проблеми зі слухом; розумова відсталість; черепно-мозкова травма; часто падав; важко хворів в перші роки життя; у когось з родичів були психічні захворювання, проблеми з мовою.

Що необхідно робити?

· обстежити слух;

· пройти повне неврологічне обстеження, проконсультуватися з психологом і логопедом.

Не слід думати що дитина лінується або не «хоче» говорити. Діти в цьому віці не знають втоми. Необхідно вчасно виявити проблему, і якомога раніше починати заняття з логопедом. Найефективнішим періодом для корекції мови вважається вік від 2.5 до 5 років. Якщо цей період упустити, то потім буде складніше і у дитини можуть з´явитися проблеми з успішністю в школі.

Розвитку дрібної моторики рук фахівці надають особливу увагу. На кінчиках пальців розташовані активні точки, пов´язані з мовними центрами мозку. Тут допоможуть заняття з конструктором, мозаїкою, ліплення з глини і пластиліну. Але головне - це ваше спілкування з малюком, ваш особистий приклад. З малюком потрібно більше займатися: розмовляти, співати, розказувати вірші, потішки, читати книжки, грати, імітувати різні звуки. При цьому всі свої дії і дії дитини потрібно озвучувати. Стежте за тим, щоб дитина дивилася на вас, коли ви говорите, щодня вводьте нові слова, часто повторюйте їх, щоб він швидше їх запам´ятав. Розказуйте малюку для чого призначені ті або інші речі, що з ними можна робити, а чого робити не можна. У жодному випадку не примушуйте дитину повторювати за вами якщо він цього не хоче, інакше з часом всі завдання, які ви будете перед ним ставити, вимагаючі від нього словесних дій, будуть їм ігноруватися або відкидатися.

Якщо ви хочете допомогти своїй дитині

забудьте слова «скажи» та «повтори» хоча б на перший час!

Ознаки благополучного розвитку мовлення у дитини

· Фізичний розвиток дитини відповідає віку.

· У дитини немає ніяких неврологічних захворювань.

· Дитина активно спілкується із знайомими і рідними і соромиться розмовляти з незнайомими людьми.

· Дитина охоче повторює за вами все, що чує.

· Дитина активно вирішує свої проблеми за допомогою мови.

· Дитина вслухується в свою мову і прагне виправити свої помилки сама.

Ознаки неблагополучного розвитку мовлення у дитини.

· Дитина розвивається із затримкою.

· Дитина перенесла важкі захворювання.

· У дитини є неврологічні захворювання.

· Дитина неохоче повторює за вами слова і пропозиції, які віна чує.

· Коли дитина чує прохання «Повтори» або «Скажи це ще раз», вона мовчить.

· Вона вважає за краще вирішувати свої проблеми самостійно, не звертаючись до вас за допомогою («самостійна дитина»).

· Дитині байдуже, чи розуміє її хтось. Вона говорить на одній їй зрозумілій мові. На зауваження «Скажи ще раз краще» не реагує.

· Мова дитини значно відстає від рівня розвитку мови її однолітків.

Якщо ви знайшли хоча б одну ознаку неблагополучного розвитку мовлення дитини - вашій дитині необхідна допомога!